Під час окупації Херсона Інна Мікуцька вела щоденник і закликала не розводити «срачі» у соціальних мережах, адже це на руку ворогу. Вона на власному досвіді знає, що виїхати з окупації могли не всі, і за це засуджувати людей не можна.
Директорка, яка допомагала евакуювати батьків і дітей, залишилася зі школою і щодня підбадьорює всіх, надсилаючи фото школи у вчительські і батьківські чати.
Адаптація за кордоном – складне випробування не тільки для дорослих, але й для дітей. Проте мати трьох дітей Анна вважає, що досвід перебування в Європі, хоча й вимушений, є корисним – діти виростуть сміливими, чуйними та вільними людьми з широким світоглядом, адже вони щодня бачать підтримку і самі вчаться підтримувати ближнього.
Після звільнення Балаклії Олена разом з сім’єю вже повернулась додому, проте отриманий досвід життя на західній Україні вважає надзвичайно корисним. Україна має бути міцною і єдиною, тому Схід і Захід мають подолати культурні та ментальні кордони. Олена почала з переосмислення свого минулого та історії своєї родини.