“Не розумію і не приймаю зради”: директорку школи депортували за відданість Україні
Людмили Куркуріна йшла знайомою до болю дорогою Василівка-Запоріжжя. Йшла й розглядала асфальт, побитий снарядами, понівечений танками та ворожою технікою.
Дійшла до українського блок-поста, представилася хлопцю — рятувальнику, а він здивовано: “Слава Богу! Жива! Про вас знають, нас попередили. Ми чекали, але, якщо чесно, не сильно вірили, що вам вдасться дістатися до нас живою”.
А потім вона побачила сонячно-блакитний прапор і розридалася…